Протягом багатьох років Нова Каледонія була в центрі бурхливих дебатів щодо свого майбутнього. Офіційний альянс прихильників незалежності архіпелагу останнім часом офіційно відхилив план, запропонований Францією. Угода, яка пропонувала Новій Каледонії статус ‘держави в державі’, не задовольняла ключових політичних сил, зокрема Канакського соціалістичного фронту національного визволення (FLNKS).
Згідно з умовами угоди, Нова Каледонія отримала б значну автономію, включаючи контроль над своєю зовнішньою політикою та подвійне громадянство. Однак, пропозиція не передбачала проведення нового референдуму щодо повної незалежності, що стало вирішальним фактором для FLNKS. Члени бюро FLNKS заявили, що пропонована угода суперечить досягнутим у попередніх переговорах та ‘основоположним принципам боротьби за визволення’.
Французький міністр у справах заморських територій Мануель Вальс також висловив своє розчарування відхиленням угоди, наголошуючи на її ‘історичному значенні’ та на тому, що Франція залишатиметься ‘гарантом справедливості’ для жителів архіпелагу. Однак, ситуація в Новій Каледонії залишається складною. Економічна криза, міжгрупові напруження та політичне насильство, яке сягнуло піку навесні минулого року (коли загинули 14 людей та збитки від пошкоджень майна оцінюються в понад 2 мільярди євро), продовжують створювати проблеми. Аргументи на користь незалежності залишаються актуальними, особливо з огляду на стратегічне значення архіпелагу для Франції – його природні ресурси (зокрема, нікель) та географічне розташування, що відкриває доступ до Індо-Тихоокеанського регіону.
About the Author
