Конфлікт між Китаєм та Литвою, що переростав останні місяці, набув нових, суттєвих проявів після введення Пекіном санкцій проти двох литовських банків – UAB Urbo Bankas та AB Mano Bankas. Цей крок, який було оголошено у середу, 13 серпня, є безпосереднім тиском на Вільнюс після того, як країна вислала з території посольства китайського консульства трьох співробітників. Минулого року це рішення було суттєвим ударом по китайсько-литовським відносинам.
Китайські санкції, які забороняють організаціям та особам у Китаї здійснювати транзакції з цими установами, викликали широкий резонанс. Литовські банки негайно заперечили будь-яку активну діяльність в Китаї, пояснюючи, що санкції не мають на них жодного впливу через відсутність бізнес-партнерства. Відповідно, їх повсякденна діяльність не буде порушена.
Однак, цей крок, безсумнівно, стає частиною ширшої конфронтації між ЄС та Китаєм. У серпні ЄС затвердив 18-й пакет санкцій проти Росії, що включав у себе санкції проти 26 компаній, зокрема семи у Китаї – трьох у Гонконгу та чотирьох у Туреччині. Це розглядається як спроба ЄС висловити протест щодо підтримки Китаєм Росії у війні в Україні, і як потенційний прецедент для введення санкцій проти китайських компаній, які працюють з Росією.
Ситуація напружена, але в ЄС зазначають про “конструктивний діалог” із Китаєм та відкритість до пошуку “взаємоприйнятного рішення”. Проте, цей крок підкреслює необхідність для ЄС ретельно оцінити стратегічні та економічні ризики, пов’язані з відносинами з Китаєм, особливо в умовах триваючої війни в Україні та глобальної нестабільності. Чи стане цей інцидент сигналом для більш жорсткої санкційної політики ЄС проти Китаю, чи Китай використає цей момент для вираження протесту та деескалації конфлікту, поки що невідомо.
About the Author
