Відновлення відносин між Китаєм та Європейським Союзом, що почалося з ініціативи Китаю щодо введення санкцій проти двох литовських банків – UAB Urbo Bankas та AB Mano Bankas – викликає значні питання щодо майбутньої співпраці та потенційних наслідків. Як повідомлялося раніше, Китай, виступаючи в ролі «відповідальної сторони», ввів санкції проти цих банків у відповідь на санкції ЄС, запроваджені проти китайських кредиторів, які, як вважають, підтримували російську військову місію в Україні.
У центрі уваги опинилися саме ці два литовські банки через їхню діяльність у Китаї. Китайське Міністерство торгівлі заявило про заборону організаціям та особам у Китаї здійснювати транзакції з UAB Urbo Bankas та AB Mano Bankas. Обидва банки спростували будь-які активні операції в Китаї та запевнили, що санкції не матимуть на них впливу.
Реакція Європейської комісії була спокійною, але обережною. Олоф Гілл, речник ЄС, заявив, що ЄС «детально вивчить» санкції після їх офіційного затвердження та прийме рішення щодо подальших кроків. Однак, він також підкреслив, що ЄС «веде конструктивний діалог з Китаєм» щодо питання санкцій та «відкритий для пошуку взаємоприйнятного рішення».
Цей інцидент підкреслює напружені відносини між Китаєм та деякими країнами Балтії, зокрема Литвою, де китайське посольство, через протести, зіткнулося з висланням співробітників. Санкції проти литовських банків також пов’язані з більш широким контекстом 18-го пакета санкцій ЄС проти Росії, який, після тривалих переговорів, був затверджений у липні. Цей пакет санкцій включає в себе також санкції проти 26 компаній, декілька з яких, зокрема сім у Китаї, були визнані за обхід санкцій проти Росії.
Наразі, реакція ринку та подальший розвиток подій будуть критично важливими для розуміння майбутнього китайсько-європейської співпраці та впливу цього інциденту на геополітичну ситуацію в Європі та світі. Особливо увагою заслуговує можливість введення санкцій проти Китаю за підтримку Росії у війні проти України, що активно обговорюється в європейських політичних колах.