Нещодавнє підписання мирної угоди між Вірме́нією та Азербайджа́ном, за підтримки ЄС, відкриває нову главу в історії відносин між цими двома країнами. Угода, що стала результатом переговорів, зокрема під егідою колишнього президента США Дональда Трампа, передбачає створення транзитного коридору, який має назву «Маршрут Трампа».
Угода, яка була оприлюднена після підписання в Білому домі, включає положення щодо створення цього коридору, що має забезпечити транзит вантажів між країнами. Також передбачено підтримку ЄС у реалізації домовленостей, а також інвестиції в транспортне сполучення та допомогу у повній нормалізації відносин.
Однак, перспективи цієї угоди залишаються неоднозначними. Критики підкреслюють, що угода не вирішує фундаментальних причин напруженості на Кавказі, зокрема питання безпеки Нагорного Карабаху. Сумніви висловлюються щодо здатності обох сторін дотримуватися умов угоди, враховуючи історичну ненависть та незваність між ними.
Важливим питанням є майбутнє ролі російських сил в регіоні. Раніше Росія виконувала роль посередника в конфлікті, але після підписання мирної угоди, її вплив може зменшитися. Це може створити вакуум влади, який, з іншого боку, може використати інший гравець.
Відношення до угоди також різняться. Сполучені Штати підтримали угоду, хоча й зазначили, що це лише перший крок до повної стабілізації регіону. Європейський Союз висловлює надію на те, що угода сприятиме припиненню насильства та відродженню економічної співпраці між Вірме́нією та Азербайджа́ном. Але, незалежно від позиції, на майбутнє угоди впливатимуть ті, хто залишиться найбільшими виробниками та покупцями. Наразі, угода вимагає моніторингу та постійного компрометування сторін.
About the Author
