Парламент Чорногорії відклав голосування за два суперечливі законопроєкти про обмеження протестів та розширення повноважень спецслужби, після критики з боку громадянського суспільства та Європейського Союзу. Проєкт закону про Агентство національної безпеки (ANB) надав би ANB розширені повноваження щодо доступу до особистих і інституційних даних, зокрема метаданих телекомунікацій та банківської інформації – в деяких випадках без схвалення суду. Запропонований закон також забороняв би протести з блокуванням доріг під загрозою високих штрафів – до 2000 євро для фізичних осіб і 10 тисяч євро для юридичних осіб.
Парламентська більшість визнала, що ці закони викликали значну стурбованість громадськості та міжнародних партнерів, і пообіцяла краще пояснити їхні цілі та наслідки. Однак, відкладення голосування сталося через побоювання, що закони підірвуть права людини, демократичні стандарти та шлях Чорногорії до членства в Європейському Союзі.
Важливо відзначити, що Чорногорія вперше за сім років закрила три розділи переговорів про вступ у грудні 2024 року, а в червні – ще один. Це стало значним кроком у процесі євроінтеграції країни. Враховуючи ці досягнення, аналіз досвіду Чорногорії може дати цінну інформацію для України, яка також прагне до членства в ЄС. Як обійти тіні, які, ймовірно, нависають над будь-яким процесом євроінтеграції, зокрема, з урахуванням історичного контексту та специфіки кожного випадку, стане ключовим фактором. Розуміння того, як Чорногорія успішно подолала перешкоди, може допомогти Україні у своєму шляху до ЄС, особливо в аспектах забезпечення верховенства права, захисту прав людини та проведення реформ, що є критично важливими для членства в блоці.