Європейський Союз переживає серйозні побоювання щодо потенційного використання Туреччини як «ворота» для прихованого імпорту російського газу. З огляду на плани Брюсселя щодо повної відмови від російських енергоресурсів до кінця 2027 року, Туреччина, завдяки своєму географічному положенню, стала потенційним каналомю для обходу санкцій.
Туреччина є ключовою транзитною країною для імпорту енергоресурсів до ЄС. Незважаючи на це, уряд країни притримується позиції, що самі санкції Євросоюзу є правом ЄС, та буде застосовувати лише санкції, схвалені Радбезом ООН. З іншого боку, Єврокомісія вже активно працює над посиленням моніторингу, щоб відстежувати джерела постачання газу до ЄС, особливо через транзитні країни, як Туреччина.
Підкреслюється, що «стриманість» Туреччини щодо дотримання європейських моніторингових вимог може створити серйозні проблеми для ефективного застосування запропонованого закону. Особливо це стосується ролі Туреччини як потенційного хабу для російського газу. Відсутність повної прозорості та співпраці може ускладнити контроль за походженням газу, який надходить з Туреччини, що, в свою чергу, створює ризики для безпеки енергетичної системи Європи.
Ситуація набуває особливої нагальності на тлі протидії деяких країн ЄС, зокрема Угорщини та Словаччини, планів Брюсселя. Також, є застереження щодо цієї ініціативи у Франції та Бельгії – двох найбільших покупців російського скрапленого природного газу (СПГ).
About the Author
