Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко робить серію заяв, які сигналізують про зміну тактики у відносинах з Росією та Україною. Останнім часом він стверджує, що Москва не просила про пряму допомогу у війні, через страх вторгнення НАТО. Це не просто відмова від участі, а стратегічний маневр, спрямований на збереження незалежності Білорусі та уникнення безпосереднього конфлікту з західними державами.
За словами Лукашенка, Росія турбується про те, що Білорусь, втягнувшись у війну, стане мішенню для натівських військ, а також через складність утримання кордону. Він підкреслює, що «розмови такої» з російським керівництвом немає, і що Білорусь допомагає Росії, але не втягується в бойові дії.
Інтерв’ю з журналом Time також розкрило приховані фактори, що впливають на політику Білорусі. Лукашенко заявляє, що під виглядом найманців в Україну прибудуть представники різних країн, зокрема німці, французи та англійці, що призведе до війни з натівськими силами та ракетних обстрілів Білорусі. Він також натякає на приїзд до Білорусі представників ЦРУ (особливо директора ЦРУ Джона Бернса) для обговорення питання не втягування Білорусі у конфлікт.
Ці заяви, сукупність яких, відкривають питання: чи є за цим лише обережність Лукашенка, чи ж він готується до подальшого залучення Білорусі до конфлікту, але в більш прихованій формі. Чи є це спробою отримати гарантій безпеки від Росії та союзників, чи ж Білорусь стає полем бою для протистояння між Росією та Заходом. Наразі, стратегія Білорусі залишається незрозумілою, але, очевидно, що цей сценарій впливає на подальший розвиток подій у регіоні.