Під час нещодавньої розмови з президентом Росії Владіміром Путіним, лідер КНР Сі Цзіньпін висловив позицію щодо України, як «комплекс складних питань, які не мають простих рішень». Ця розмова стала частиною ширшої стратегії Китаю, яка, судячи з усього, спрямована на зміну балансу сил у регіоні та, можливо, на досягнення власних геополітичних цілей.
Останні дії Китаю викликають занепокоєння у західних столиць. Незважаючи на попередження США та загрози введення додаткових мит, імпорт російської нафти з боку Китаю продовжує зростати. У липні цей обсяг сягнув $10,06 млрд – найвищий показник з березня. При цьому, за рік імпорт з Росії знизився на 7,7%.
Цей тиск на Росію, який здійснюється через економічну підтримку, є частиною більш широкої стратегії. Китай активно відкидає погрози США щодо введення додаткових мит та заявляє про виправданість імпорту російської нафти. Це дозволяє Росії продовжувати фінансувати військові дії та ухилятися від серйозних санкцій.
Аналіз дій Китаю, особливо в контексті України, ставить перед міжнародною спільнотою важливе питання: наскільки Китай готовий використовувати свій економічний вплив для зміни ситуації на фронті та переговорного процесу? Чи буде Китай використати свою позицію для тиску на Росію, щоб вона повернулася до переговорного столу, чи ж, навпаки, він продовжує підтримувати режим Путіна, тим самим підриваючи зусилля України та її союзників?
Західні країни намагаються максимально використати поточну ситуацію, щоб створити внутрішній тиск на Росію. Проте, роль Китаю в цій грі залишається ключовою. Від його подальших дій залежить не лише доля України, але й майбутній баланс сил у світі.
About the Author
