Європейський Союз відверто стурбований можливими спробами Туреччини використовувати свою географічну позицію для прихованого імпорту російського газу. Незважаючи на план Брюсселя щодо повної відмови від російських енергоресурсів до кінця 2027 року, деякі країни, зокрема Туреччина, висловлюють сумніви щодо реалізації цього плану.
Географічне розташування Туреччини робить її ключовою транзитною країною для поставок енергоресурсів до Європи. Це створює потенційні ризики, оскільки, незважаючи на санкції, газ може потрапляти до ЄС нелегальними шляхами. Єврокомісія намагається посилити моніторинг потоків газу, але Туреччина, за словами МЗС, буде застосовувати лише санкції, схвалені Радбезом ООН, та застерігає, що односторонні санкції можуть створити ризики для економік.
Вілле Нііністьо, фінський євродепутат, один із керівників роботи над проєктом у Європарламенті, зазначає, що «стриманість Туреччини з дотриманням європейських моніторингових положень може створити виклики для ефективного застосування запропонованого закону». Він підкреслює, що для визначення походження газу, який надходить з Туреччини, країни ЄС потребують повну прозорості та співпраці.
Побоювання щодо Туреччини як потенційного «ворота» для прихованого імпорту газу зростають на тлі ініціативи ЄС щодо припинення імпорту російського газу та нафти. Угорщина та Словаччина також висловлюють протест, а Франція та Бельгія, два найбільших покупці російського скрапленого природного газу, також висловлюють певні застереження. Ситуація підкреслює необхідність посиленого контролю та міжнародної співпраці для забезпечення енергетичної безпеки та прозорості ринку.
About the Author
